У день відкриття нового навчального року у всіх польських та українських університетах виголошувалися прекрасні доповіді про надзвичайно важливу роль вищих навчальних закладів в інноваційному розвитку економіки на основі знань; були представлені чудові результати турботи державної влади та місцевого самоврядування щодо розвитку науки та університетів. Після вручення більшою чи меншою мірою заслужених орденів та різних медалей, а також фінансових та матеріальних премій, коли «фанфари успіху» стихли, життя в університетах нормалізувалося до режиму роботи без камер та фотоспалахів. Економіка не має можливості спиратися на щось сильне та стійке, тому що науково-дослідні інститути та університети вегетують, а результати їх роботи незадовільні, далекі від потреб та очікувань; деякі їх співробітники, аспіранти та студенти намагаються звести кінці з кінцями за ставку заробітної плати, меншу за прожитковий мінімум. Ці установи не повинні служити партикулярним інтересам політиків, священнослужителів, власників капіталів та людей, що перебувають при владі, але тільки і виключно суспільству. Тому вищі навчальні заклади і науково-дослідні інститути мають бути вільними і незалежними, щоб вони могли належним чином служити суспільству. Водночас держава повинна забезпечити державним вищим навчальним закладам фінансові кошти на розвиток, покриваючи витрати на наукові дослідження та витрати, пов’язані з дидактичним процесом, в тому числі і достойну заробітну плату на високому якісному рівні. Без необхідного для того достатнього забезпечення капіталу та фінансових ресурсів ці університети не можуть виконувати завдання на рівні, якого очікує економіка, що заснована на знаннях.
Pobierz plik artykułu (PDF)